Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 917/1981/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод"на рішення та постанову господарського суду Полтавської області від 02.12.2013 Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі№ 917/1981/13 господарського суду Полтавської області за позовомЗакритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод"до1. Приватного підприємства "Нива-В.Ш. в особі філії № 17 ПП "Нива - В.Ш.", 2. Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, 3. Публічного акціонерного товариства "Банк"Контракт" провизнання прилюдних торгів від 05.11.2010 та їх результатів недійснимив судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Банк"Контракт" Брагінський П.О.

ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" Миколенко Л.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2013 (суддя Ореховська О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014, в задоволенні позову до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі філії №17 ПП "Нива-В.Ш.", Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" відмовлено повністю.

Закрите акціонерне товариство "Лубенський ремонтний завод" (далі ЗАТ "Лубенський ремонтний завод") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційних вимог заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 203, 215, 650 ЦК України, ст. 43 Закону України "Про іпотеку", норми Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна", ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.07.2008 у справі №23/56 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" та введено процедуру санації.

Постановою господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 у справі № 23/56 припинено процедуру санації та визнано ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича.

ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" в особі ліквідатора Ївженка Р.О. 02.10.2013 звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про визнання прилюдних торгів від 05.11.2010 та їх результатів недійсними.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що стягнення на предмет іпотеки майна, яке належить ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" поза процедурою банкрутства є незаконним, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлений інший порядок реалізації майна банкрута. Примусова реалізація заставного майна, яка була проведена державної виконавчої служби, порушила права та інтереси кредиторів боржника.

Судами встановлено, що 12.03.2004 між ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" та Відкритим акціонерним товариством акціонерний комерційний банк "Антарес" (правонаступником якого стало Відкрите акціонерне товариство Торгівельно-фінансовий банк "Контракт", в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт") укладений іпотечний договір, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит №38/04 від 23.01.2004, укладеного між іпотекодержателем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кропив'янське". (т.1 а.с.22-28).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2006 у справі №5/65-06 ліквідовано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кропив'янське" як юридичну особу.

ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" про визнання іпотечного договору б/н від 12.03.2004 недійсним, банк звернувся до товариства із зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.01.2006 у справі №26/637, зустрічний позов ПАТ Банк "Контракт" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, стягнуто з ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" заборгованість у розмірі 2 191 650,76 грн. за рахунок заставленого майна предмет іпотеки - нерухоме майно - комплекс (будівлі та споруди Лубенського ремонтного заводу), яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Радянська, 167, що належить ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" на праві власності, у задоволенні первісного відмовлено. На виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006 у справі 26/637, 24.07.2006 видано наказ.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Лубенському районі від 02.08.2006 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №26/637 (т.2 а.с.65).

Державною виконавчою службою ДВС у Лубенському районі складено акт опису й арешту майна (т.1 а.с.171-174), майно ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" передано на реалізацію ПФ ПП "Нива - В.Ш." (т.1 а.с.164-165).

Відповідно до Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 (далі - Положення), 14.10.2010 між Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та ПАТ "Банк"Контракт" укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). Інформацію про проведення філією №17 ПП "Нива - В.Ш." прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" розміщено у друкованих масових виданнях та у мережі Інтернет (т.1 а.с.153, 157-158). Філією 17 ПП "Нива - В.Ш." 26.10.2010 направлено повідомлення про торги майнового комплексу будівель та споруд, яке належить ЗАТ "Лубенський ремонтний завод", боржнику, другому та третьому відповідачам (т.1 а.с.154-156).

Відповідно до протоколу № 1710085-1 від 05.11.2010, переможцем аукціон став ПАТ "Банк"Контракт", що є іпотекодержателем та визнаним у справі про банкрутство №23/56 кредитором позивача. Державним виконавцем 07.12.2010 видано акт про реалізацію предмета іпотеки, що придбане ПАТ Банк "Контракт" (т.1 а.с.162).

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 05.05.2011 виконавче провадження з примусового виконання наказу №26/637 виданого 24.07.2006 господарським судом м. Києва, закінчено. (т.2 а.с.89)

ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" оскаржувало в межах справи №26/637 господарського суду м. Києва дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відносно проведення виконавчих дій при порушеній справі про банкрутство ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" та відкритій процедурі санації підприємства.

Господарськими судами у справі №26/637 за скаргою позивача на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у задоволенні скарги ЗАТ "Лубенський ремонтний завод" відмовлено у повному обсязі з посиланням на ч.2 ст.45 Закону України "Про іпотеку", ч.8 ст.34, ч.6 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону на момент проведення примусової реалізації спірного майна), ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999).

Згідно ч.1 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суди попередніх інстанцій послалися на чинні судові рішення у справах №26/637, №16/39, під час розгляду яких були досліджені обставини дійсності іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки в період знаходження боржника у процедурах банкрутства, законності дій ДВС під час здійснення виконавчого провадження та правомірно визнали необґрунтованими доводи позовної заяви про наявність підстав для визнання спірних прилюдних торгів недійсними, оскільки ці доводи вже були предметом дослідження господарськими судами у спорі між тими самими сторонами, та були відхилені судами під час розгляду справи №26/637.

Доводи заявника касаційної скарги відносно того, що зміст акту про проведення прилюдних торгів, який є результатом прилюдних торгів, має бути визнаний недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема: ст.ст. 12, 19, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не приймається до уваги колегіє виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.4 Положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі статтею 45 Закону України "Про іпотеку" (у редакції від 12.10.2010) прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Складання за результатами проведення прилюдних торгів акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним з підстав цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 N 68/5.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-116цс12).

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що позивач не довів наявність підстав, відповідно до яких спірні прилюдні торги 05.11.2010 та їх результати можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України) чи порушення Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна".

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 та рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013 відповідають матеріалам справи, чинному законодавству, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 та рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013 у справі № 917/1981/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук